Новела викликала у мене цілий шквал емоцій. Неймовірно сподобався задум та приємно вразив фінал Переживання Стефана торкали до самого серця. Мені сподобалося спостерігати за тим, як попри страх перед світом, Стефан робив кроки у вивченні жестів та комунікації з людьми. Це той самий персонаж за якого хвилюєшся і якому співчуваєш з перших хвилин знайомства з ним Дякую, за цю історію)
Дуже сподобався задум, дуже сподобався візуал. Здивувала озвучка в певних місцях. Звукові ефекти підібрані влучно і прекрасно передають атмосферу.
Історія змушує задуматися про те, як часто люди не думають про те, як жити без чогось базового. Люди в новелі навіть не припускали, що головний герой просто не чує їх. Особливо в'їлася фраза з кінця "Пане, ви мене чуєте?".
Дякую за чудову гру, не жалкую витраченого часу. Гадаю, що варто також згадати поштомена.)
Красива історія з шикарною графікою. Символічні круги й написи на екрані чудові.
Ви дуже влучно використали звуковий дизайн. Де відсутність звуку говорить більше, ніж його наявність. Та й спрощена класична мелодія це саме те, що можна "програвати" у своїй голові замість прослуховування.
Таке враження, що ця чарівна пухнаста скотиняка то створіння надприродне та містичне.
Дуже прикольна новела. Така важлива тема піднімається, і з музикою круто придумано (мені подобається ця мелодія, хах). Стефан супер гарнюня з цими кучеряшками, а ці жовті очі кота, така милота) Трохи шкода що мало подій і змін головного героя, але воно і зрозуміло, що за два тижні багато не встигнеш.
Чудово зроблена гра. Зображення комунікації, презентація дотиків, виокремлення думок на початку, голосове озвучення (тільки там на початку в одному з речень певно редагували текст після запису голосу, бо початкові слова різняться.). Я в захваті. Ще й міні-квест на уважність!
Ви на славу постаралися, видно що доклали зусиль, навіть дослідили трохи жестову мову, для реалізму. ого-го.
Сподобалося також, як за допомогою графіті на стіні зобразили маскота і назву команди. то була миленька деталь. 🖤🦖
А взагалі, доволі сумна історія (жорстока реальність...навіть у грі.). Цікаво, чи кішка була випадковістю, чи щось собою символізувала. хмм. Як би там не було — котики це завжди плюс. особливо так файненько намальовані. До речі, так. Художня частина теж на високому рівні, як для мене. Ще й з анімацією попрацювали. *-*
Дякую за такий незвичний ігровий досвід. Успіхів у роботі над майбутніми іграми.~~
← Return to game
Comments
Log in with itch.io to leave a comment.
Новела викликала у мене цілий шквал емоцій. Неймовірно сподобався задум та приємно вразив фінал
Переживання Стефана торкали до самого серця. Мені сподобалося спостерігати за тим, як попри страх перед світом, Стефан робив кроки у вивченні жестів та комунікації з людьми. Це той самий персонаж за якого хвилюєшся і якому співчуваєш з перших хвилин знайомства з ним
Дякую, за цю історію)
Дуже сподобався задум, дуже сподобався візуал. Здивувала озвучка в певних місцях. Звукові ефекти підібрані влучно і прекрасно передають атмосферу.
Історія змушує задуматися про те, як часто люди не думають про те, як жити без чогось базового. Люди в новелі навіть не припускали, що головний герой просто не чує їх. Особливо в'їлася фраза з кінця "Пане, ви мене чуєте?".
Дякую за чудову гру, не жалкую витраченого часу. Гадаю, що варто також згадати поштомена.)
Красива історія з шикарною графікою. Символічні круги й написи на екрані чудові.
Ви дуже влучно використали звуковий дизайн. Де відсутність звуку говорить більше, ніж його наявність. Та й спрощена класична мелодія це саме те, що можна "програвати" у своїй голові замість прослуховування.
Таке враження, що ця чарівна пухнаста скотиняка то створіння надприродне та містичне.
Дуже прикольна новела. Така важлива тема піднімається, і з музикою круто придумано (мені подобається ця мелодія, хах). Стефан супер гарнюня з цими кучеряшками, а ці жовті очі кота, така милота)
Трохи шкода що мало подій і змін головного героя, але воно і зрозуміло, що за два тижні багато не встигнеш.
Чудово зроблена гра. Зображення комунікації, презентація дотиків, виокремлення думок на початку, голосове озвучення (тільки там на початку в одному з речень певно редагували текст після запису голосу, бо початкові слова різняться.). Я в захваті. Ще й міні-квест на уважність!
Ви на славу постаралися, видно що доклали зусиль, навіть дослідили трохи жестову мову, для реалізму. ого-го.
Сподобалося також, як за допомогою графіті на стіні зобразили маскота і назву команди. то була миленька деталь. 🖤🦖
А взагалі, доволі сумна історія (жорстока реальність...навіть у грі.). Цікаво, чи кішка була випадковістю, чи щось собою символізувала. хмм. Як би там не було — котики це завжди плюс. особливо так файненько намальовані. До речі, так. Художня частина теж на високому рівні, як для мене. Ще й з анімацією попрацювали. *-*
Дякую за такий незвичний ігровий досвід. Успіхів у роботі над майбутніми іграми.~~
Дякуємо за розгорнутий відгук. Раді що вам сподобалося)
Красива й лаконічна новела.
Дуже сподобався арт та ідея з озвучанням.
Єдиний недолік - катсцену в кінці можна випадково проскіпати.